1000 символів ліворуч

Загадки, прислів'я та приказки

  • ЗАГАДКИ

  • 1. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами.

  • 2. По морю, по морю золота тарілка плававає.

  • 3. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає.

  • 4. Зроду рук своїх не мав, а узори вишивав.

  • 5. Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається.

  • 6. Піднялися ворота — всьому світу красота.

  • 7. Стоять два кілки, на кілках бочка, на бочці кавун, а на кавуні трава росте.

  • 8. Завжди в роті, а не проковтнеш.

  • 9. Що воно за штука, що день і ніч стука?

  • 10. Дві зірки весь світ бачать.

  • 11. Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має.

  • 12. У вінку зеленолистім,

  • У червовому намисті

  • Видивляється у воду

  • На свою хорошу вроду.

  • 13. Годинника не має, а час знає.

  • 14. Сам худ, а голова з пуд.

  • 15. Ходить полем з краю в край — ріже чорний коровай.

  • 16. По полю бродить, зерно молотить, жне, косить, хліба не просить.

  • 17. Довгий хобот в нього є,

  • П'є не воду, а пальне,

  • Хоч і рук своїх не мав,

  • Вантаж добрий підіймав.

  • 18. Ріжуть мене, в'яжуть мене, б'ють нещадно — пройду вогонь і воду; і кінець мій — ніж і зуби.

  • 19. Химерний, маленький, бокатий, товстенький, чимсь смачним напхався, в окропі скупався, у дірку впав і пропав.

  • 20. Рідке, а не вода, біле, а не сніг.

  • 21. У воді росте-кохається, кинь у воду — злякається.

  • 22. Під одною шапкою чотири брати стоять.

  • 23. Хто всім нам хліб ділить?

  • 24. Не гавкав, не кусав і в дім не пускав.

  • 25. Два кільця, два кінця, посередині цвях.

  • 26. Чотири роги, два черевця.

  • ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

  • Дерево міцне корінням, людина — родом і народом.

  • За рідний край життя віддай. Батьківщина — всім матерям мати.

  • Учися в народу, бо не перейдеш і броду.

  • Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.

  • Навіть пташка має рідну землю.

  • Всяка пташка своє гніздо знає.

  • У своїй хаті й кутки помагають.

  • Чужа хата гірше ката.

  • Чужий кожух не гріє.

  • Дон Доном, а найкраще вдома.

  • Заїдеш в чужину, то хоч і бородатий — а все сиротина.

  • Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.

  • Нема гіршої покути в ріднім краю носить пута.

  • Свій край — як рай, а чужина — як домовина.

  • За рідною землею і в раю скучно.

  • У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.

  • Друг-боягуз гірший лютого ворога.

  • Друзі пізнаються в біді.

  • Одяг кращий новий, а друг — старий.

  • Дружба та братство — найбільше багатство.

  • Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.

  • Лайкою та криком хати не побудуєш.

  • Згода будує, а незгода руйнує.

  • Краще переконувати словами, ніж кулаками.

  • Сварка до добра не доводить.

  • Громада — великий чоловік.

  • Гуртом можна й море загатити.

  • Сталь гартується в огні, а людина — у труді.

  • На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

  • Роботящі руки гори вернуть.

  • Без роботи день роком стає.

  • Праця облагороджує душу людини.

  • З ним і на камені доробишся хліба.

  • Птицю Бог створив для польоту, а людину — для роботи.

  • Зробив діло — гуляй сміло.

  • Як дбаєш, так і маєш.

  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

  • І за холодну воду не береться.

  • Цілий день байдики б'є.

  • З кута в кут — день без роботи, а вечір тут.

  • Косо, криво, аби живо.

  • Стук-грюк, аби з рук.

  • Вік живи — вік учись.

  • Око бачить далеко, а розум — ще далі.

  • Які літа, такий і розум.

  • Людей питай, але й свій розум май.

  • Учися сам, щоб інших навчити.

  • Голова без розуму — як ліхтар без свічки.

  • Письменного голова годує.

  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

  • Наука і труд добрі плоди дають.

  • Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.

  • Вчитися ніколи не пізно.

  • Грамотний — видющий і на все тямущий.

  • Одна розумна голова — добре, а дві — краще.

  • Гадюку як не грій, вона все одно вкусить.

  • Злий плаче від заздрості, а добрий — від радості.

  • Ти йому — хліб, а він тобі — камінь.

  • Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.

  • У нього не розживешся і серед зими льоду.

  • Сердите не буває сите. У кого серце вовче, той їсть, кого хоче.

  • Погані очі все перекліпають.

  • Тіло в злоті, а душа в болоті. Хіба помилиться, та правду скаже.

  • Брешіть, брешіть, а решту на завтра лишіть!

  • Не всякі жарти бувають чогось варті.

  • Не смійся, братку, з чужого упадку.

  • Святий та тихий, а сумління злодійське.

  • Я свою вину на Івана зверну.

  • На голові блищить, а в голові свистить.

  • Чим розумний стидається, тим дурний величається.

  • Як «на», то чує, а як «дай», то глухий.

  • Не хочу в ворота — розбирайте тин!

  • Порожній колосок вище всіх стоїть.

  • Як хочеш пропасти, починай красти.

  • Добре ім'я — найкраще багатство.

  • Життя прожити — не поле перейти.

  • Бережи честь змолоду!

  • Шабля ранить голову, а слово — душу.

  • Не смійся зі старого — сам таким будеш.

  • Чужому лихові не смійся. Не міряй всіх на один аршин.

  • Не говори, що знаєш, а знай, що говориш.

  • Чужим добром не забагатієш.

  • Ніхто не знає, що його в житті чекає.

  • Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

  • Шануй старих — молоді тебе колись пошанують.

  • Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.

  • Здоров'я — найбільший маєток.

  • Без здоров'я нема щастя.

  • Здоровий жебрак щасливіший за хворого багача.

  • Здоров'я за найбільші гроші не купиш.

  • Хвора людина сама себе не любить.

  • Загоїться, поки весілля скоїться.

  • Якщо на стрітення півень води нап'ється, то на Юрія віл напасеться.

  • Март з водою — квітень з травою.

  • Літо з дощами — осінь з грибами.

  • Голуби воркують — тепло віщують.

  • Мокрий квітень, теплий май — буде добрий урожай.

  • Трапляється і такий год, що на день сім погод.

  • Вітер не знає, що погоду міняє.

  • Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а де сіно косять.

  • Де дуби, там і гриби.

  • Де лелека водиться, там щастя родиться.

  • Не бий бобра, бо не матимеш добра.

  • Весна квіти має, а хліба в осені позичає.

  • Зима багата снігами, а літо — снопами.

  • Квітневий сніг, як через плач сміх.

  • Зори мілко, посій рідко — вродить дідько.

  • Без догляду й земля свята — кругла сирота.

  • Ранні жайворонки — на теплу весну.

  • Тепла осінь — на довгу зиму.

  • З'явилися опеньки — скінчилося літо.

  • Грак відлетів — чекай снігу.

  • Багато було пролісків — вродить картопля.

  • Ніч без роси — день з дощем.

  • Червоне небо на заході сонця — на вітряну погоду.

  • Прислів'я та приказки про мову

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

  • Більше діла — менше слів.

  • Будь господарем своєму слову.

  • Мовивши слово, треба бути йому паном.

  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

  • Від красних слів язик не відсохне.

  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.

  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

  • Від теплого слова і лід розмерзається.

  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.

  • Гостре словечко коле сердечко.

  • Де мало слів, там більше правди.

  • Діла говорять голосніше, як слова.

  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

  • Добре слово краще, ніж готові гроші.

  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

  • І від солодких слів буває гірко.

  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

  • Красне слово — золотий ключ.

  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

  • Краще переконувати словами, як кулаками.

  • М'які слова і камінь крушать.

  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

  • Не кидай слова на вітер.

  • Не так то він діє, як тим словом сіє.

  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.

  • Слово — не полова, язик — не помело.

  • Слова пристають, як горох до стінки.

  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

  • Слово — вітер, письмо — грунт.

  • Слово до ради, а руки — до звади.

  • Слово до слова — зложиться мова.

  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

  • Слово старше, ніж гроші.

  • Удар забувається, а слово пам'ятається.

  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

  • Чиєсь одне слово губить діло.

  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

  • Як овечка: не мовить ні словечка.

  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

  • Перше погадай, потім повідай.

  • Що кому треба, той про те й теребить.

  • Байка байкою, а борщ стигне.

  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

  • Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.

  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

  • Дурний язик попереду розуму біжить.

  • Дурний язик — голові не приятель.