1000 символів ліворуч

Державні свята

Наш прапор 

Крилатий вітер розвіває стяг –
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить неначе птах:
Народ не вмер й нікому не скорився!
 
Ми пишемо історію землі,
Своєї незалежної країни,
Ми –  громадяни, хай іще малі.
Держава наша – вільна Україна.
 
З часів далеких відгомін іде
Про прадідів, відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він – символ незалежної держави.
 
Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити
                                                       Коробова С.
 
 
Україна в давній славі, 
В козацьких пригодах, 
На заквітчаних левадах, 
В рідних синіх водах. 
Україна в тих долинах 
І високих горах, 
На степах буйних, широких 
У гаях, у борах. 
Україна в білих селах, 
У густих садочках, 
У хрещатому барвінку, 
У синіх квіточках. 
Україна на яворах 
Пташкою співає; 
На стрілецькії могили 
Голову схиляє. 
Україна в чорноземі, 
Що родить пшеницю, — 
В глибинах, що дають нафту 
І сіль-сировицю. 
Україна в рідній мові 
І в пісні прекрасній, — 
Україна в рідній школі, 
В майбутності ясній. 
Україна в чистих хатах, 
І в сільській церковці, — 
У дитячому серденьку, 
В розумній головці, 
Україна в ясних зорях, 
В сонці, що над нами, — 
І в очах добрячих, ясних 
Рідненької мами.