1000 символів ліворуч

ВСЕ про КТС

 КОЖНА СПРАВА ТВОРЧА, ІНАКШЕ – НАВІЩО!

(з досвіду виховної роботи)

 

Особистість дитини - занадто багатогранне й складне поняття, щоб її цінність визначати мірою засвоєння навчальної програми. З іншого боку, дитина може нормально розвиватися лише тоді, коли навіть незначні здібності помічено та належно оцінено оточуючими. Саме з таких оцінок поступово формується справжня особистість, котра з часом перетворюється на людину, здатну поважати себе й інших, з її власним неповторним світосприйняттям, гармонійно розвинену, виховану в найкращих традиціях національної свідомості. Виховання особистості - найперше і найважливіше завдання сучасної школи.

Розвиток і виховання особистості не може бути достатньо ефективним індивідуально. Соціум, в якому знаходиться дитина, учнівський колектив дають можливість виховувати особистість, допомагають дитині у самовизначенні життєвих позицій та розвитку творчості. Отже, домінуючою сферою життєдіяльності вихованця є дитячий колектив. Забезпечення комфортних безконфліктних і гуманістичних умов для розвитку особистості учня в дитячому колективі, реалізація його природного потенціалу повинно стояти в центрі всієї шкільної виховної системи.

Зрозуміло, що педагогічний колектив шукає нових шляхів, технологій, форм, методів системи виховання, спираючись на нову програму «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх закладів в Україні». Але кожен педагог школи при плануванні  виховної роботи має знайти  відповідь на питання:

-                     Як навчити дитину жити у світі?

-                     Як спонукати дитину до саморозвитку, самореалізації?

-                     Як виховувати та вчити самодостатню, успішну, творчу особливість?

Наступним кроком щодо організації життєдіяльності школи використання системного підходу, методики КТС, що дозволяє зробити навчально-виховний процес   цілеспрямованим, керованим і ефективним.

Методика колективно-творчих справ - це спосіб організації життя дитячого колективу, за якого діти та дорослі як товариші в спільній справі піклуються про поліпшення, зміну навколишнього життя та самих себе; планують, організовують і аналізують свою діяльність усі разом через думки, ідеї кожного, формуючи в діяльності стосунки дружби, поваги, взаєморозуміння й турботи. Головна мета цієї методики - виховувати суспільно активну творчу особистість, яка здатна примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства. Колективно-творча справа - спільний пошук кращих рішень життєво - важливих завдань, тому що створюється, виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється спільно - дітьми і вчителями.

КТС можуть відрізнятися формами і методами проведення та проходити як у класному, так і загальношкільному колективі. Але в кожній КТС вирішується цілий ряд педагогічних завдань виховного процесу: розвиток колективних, демократичних основ життя, самостійності й ініціативи учнів,  навичоксамоврядування, активної громадянської позиції в сучасному світі та суспільстві. Основні положення колективно-творчого виховання:

-         діалог усіх точок зору;

-         повага до особистості дитини, унікальної її позиції в світі;

-         соціальна спрямованість діяльності;

-         колективна діяльність як засіб створення сильного творчого поля;

-         використання   групового   впливу   на   індивідуальні   здібності особистості;

-         створення умов для виявлення і формування основних рис творчої діяльності.

Отже в нашій школі методика КТС   повинна стати  організацією життєдіяльності учнівського колективу та системою виховного процесу, методика колективно-творчої діяльності заснована під девізом доктора педагогічних наук                І.П. Іванова: «Кожна справа творча, інакше - навіщо!». Головне - навчити дитину піклуватися про себе, про товариша, про свій колектив, про близьких та далеких людей у конкретних   ситуаціях. Розвивальний зміст такої методики - в переході від близьких до середніх, а потім до далеких цільових перспектив. Для цього створюються різноманітні тимчасові групи, у яких дитина почуває себе спокійно, без тиску вчителя.

Робота розпочинається з планування на новий навчальний рік у травні. Шкільний парламент збирає пропозиції від активів класів. Обираються, обговорюються основні ключові творчі справи на місяць і на рік. Обов'язково підводяться підсумки кожної ключової справи. В плануванні роботи на рік застосовуються різні види колективних творчих справ:

1.   Організаційні: колективне планування, рада справи, засідання шкільних парламентів, вибори президента школи, випуск шкільної газети, рейди-перевірки.

2.   Пізнавальні: інтелектуальний клуб «Феміда», інтелектуальна гра «Скарб», конкурс «Чудова сімка», фестивалі...

3.   Суспільно-політичні: уроки-диспути, уроки-суди, круглі столи, лінійки, політичні і історичні журнали, виховні тематичні години.

4.   Художньо-естетичні: виставки літературних творів та творів
образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, виставки малюнків на
асфальті, святкові концерти, тематичні вогники і вечори, фестивалі.

5.    Спортивно-туристичні: спортивно-військові свята, походи,
екскурсії тощо.

6.  Трудові: трудові десанти, суботники, збори макулатури, акції,
конкурси-виставки «Роботящі руки   гори вернуть».

На підготовчому етапі планування КТС на рік педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи допомагають учням у виборі теми і напрямку справ, їх назв, девізів і мети. Проте треба робити це так, щоб ініціатива йшла від самих дітей: слід вислуховувати їх пропозиції, ідеї. Педагог нарівні з дітьми бере участь в обговоренні, пропонує свої варіанти. Тож  на загальношкільному засіданні  парламенту затверджується   система роботи на рік, а саме: навчальний рік розподіляється на 9 місяців, в кожному з яких є ключова колективно-творча справа, яка має свою назву, девіз, мету, а організація і проведення здійснюється за напрямками:

 

Вересень - громадянське виховання

КТС  „Моя земля, мій рідний край - моя ти, Україна!"

Девіз: Від родини до шкільної родини йде життя дитини.

Мета:   формувати   свідомість   громадянина,   патріота   свого   міста   та Батьківщини, розвивати інтерес до навчання та пізнання самого себе, усвідомлення унікальності людини.

 

Жовтень – художньо-естетичне виховання

КТС  „У людині все повинно бути прекрасним".

Девіз: Не соромно не знати, а соромно не навчатися.

Мета: розвивати творчі здібності учнів, формувати основи естетичної культури, норми, принципи, ідеали, виховувати естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній етиці.

 

Листопад - морально-правове виховання

КТС  „ Сумління - найкращий порадник ".

Девіз: Все добре переймай, та зла уникай.

Мета: формування цілісної моральної особистості з гуманістичними рисами, виховання демократичного світогляду й культури, яка не порушує права й свободу людини.

 

Грудень - здоровий спосіб життя

КТС  „Здоров'я - всьому голова".

Девіз: Здоровому все здорово.

Мета: сформувати уміння і навички реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров'я.

 

Січень - військово патріотичне виховання

КТС  „ Миром дорожити - людям довго жити"

Девіз: Ніхто не забутий, ніщо не забуте.

Мета: виховання патріотичних почуттів, поглиблення знань учнів про історію країни і міста періоду ВВВ.

 

Лютий - творчий розвиток особистості

КТС  „Я - особистість"

Девіз: Хай сонце дарує ясне проміння,

Землі - стиглий колос і щедрі плоди,

Воду - криниці, небо - ярниці,  

А дітям - усмішку завжди.

Мета: виховувати всебічно розвинену особистість, розвивати пізнавальну активність, навички розумової діяльності та творчі здібності учнів.

 

Березень - родинно-сімейне виховання

КТС  „Вшануймо наших матерів".

Девіз: Без насіння - немає коріння, без сім'ї - немає людини.

Мета: формувати у дітей почуття глибокої поваги до найдорожчих людей, виховувати доброту, милосердя, співрозуміння до батьків.

 

Квітень - екологічне виховання

КТС  „Природа - національне багатство".

Девіз: „Слава тобі,  природо – матінка!".

Мета: виховання почуття відповідальності за навколишнє середовище, любові до рідної природи, поглиблення  знань про довкілля, формування екологічної культури особистості.

 

Травень - трудове виховання

КТС  "Роботящі руки гори вернуть".

Девіз: Без труда нема плода.

Мета: формування працелюбної особистості, цивілізованого господаря, виховання у учнів трудової навички та самообслуговування в школі.

Всі ці напрями передбачають тісну взаємодію між темами  виховних заходів різних типів кожної КТС місяця, підпорядковуючи предметні тижні, декади, місячники, і в цілому вирішуючи основну проблему виховної роботи в школі. 

Практична робота за методикою КТД в шкільному колективі може здійснюватися через учнівське самоврядування - шкільний парламент  або через комісії з підготовки КТС.

Робота в комісії з підготовки КТС поділяється на 7 етапів, а саме:

              І етап - вибори ради справи, колективне висування ідей, обговорення. До ради справи обирається і педагог, який спрямовує її на розвиток в учнів творчого пошуку. Краще за все, якщо думка дорослого буде ніби розвитком того, що придумали учні;

              ІІ етап - колективне планування справи, проектування очікуваних результатів (збір інформації, розвідка справи, програма проведення);

      III         етап - розподіл обов'язків та доручень для виконанню даної справи (доцільно «розставляються учасники по місцях»). Важливо вчити дітей
ставитися до своєї роботи як до турботи про колектив;  готуючись до
справи, педагогу слід проектувати систему  власних дій, піклуючись перш
за все про те, щоб забезпечити активну участь кожного виховання в
колективній справі;

IV   етап - підготовка справи, визначення термінів і ступенів
відповідальності, інструктаж. Тут педагог разом з радою справи уточнює,
конкретизує план підготовки, правила проведення, потім безпосередньо
організовує виконання даної справи;

    V   етап - проведення справи (загальношкільне свято або інший захід). Педагогу треба слідкувати за тим, як саме учні проводять КТС, допомагати їм у вирішенні тих чи інших питань, які виникають у процесі роботи, координувати їх дії;

               VІ етап - колективний аналіз та оцінка справи: виявлення надбань і недоліків, позитивного і невдалого (самоаналіз діяльності кожного учасника справи,    формування  колективної оцінки). На цьому етапі педагог виконує спрямовуючу функцію, забезпечує участь кожного учня в оцінці КТС шляхом бесіди, чи анкетування, лінійки, тренінгу тощо;

               VІІ етап - визначення перспектив (найближча післядія КТС), на цьому етапі приймаються  рішення на проведення нових КТС.

Пропонуючи ідею організації колективно-творчої діяльності в класному  або шкільному колективі, слід урегулювати роль дорослого в цьому процесі: класного керівника, педагога-організатора, заступника директора з ВР  тощо. Педагог згідно зі своїм досвідом, віком, особистими можливостями і характером взаємин з дітьми може бути консультантом, експертом, керівником одного з мікроколективів чи учасником справи. Успіх     багато в чому залежить від того, з якої ноти взаємин почне педагог свою роботу з класом. Необхідно з самого початку стати старшим другом, якому цікаве їхнє життя, у якому він з радістю візьме участь і зможе їх чогось навчити.

Досвід роботи за системою КТД був запроваджений в СЗОШ № 32, де я працювала заступником директора з виховної роботи. Він був дієвим і ефективним. Тому цю справу з заохоченням сприйняли вчителі нашої школи, класні керівники і починаючи з 2009 року запровадили в систему виховної роботи школи № 33

                                                                                   С.Колосова, директор НВО №33.