1000 символів ліворуч

Блог як інноваційний засіб координування активної освіти

Блог як інноваційний засіб  координування активної освіти

Наталія Котляренко, вчитель української мови й літератури комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 33  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради   Кіровоградської області»

Дана стаття містить матеріал про доцільність використання навчального блогу та впровадження інноваційних методів,  що сприяють формуванню творчо активної особистості.

Ключові слова:  блог, сервіси, контент; blog, servіsi, content.

Будь-яка творча робота починається від потреби, бо саме вона головний чинник руху до нового.  Сьогодення вимагає від вчителя педагогічної креативності, вміння змінюватися зі світом, враховуючи вимоги нової доби. Адже саме вчитель для учня має стати прикладом особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку часу прогресу.

Навчальний  блог – це один із засобів активної освіти й самоосвіти, що допомагає поєднати традиційне навчання з новими ефективними формами, а значить мати можливість  вчити  по-іншому, розширюючи межі інформаційного простору.

Вибір  саме цього перспективного дистанційного ресурсу обумовлений:

-  доступністю, адже можна скористатися комп’ютером, планшетом, смартфоном, мобільним телефоном;  

-   зручною навігацією, використовуючи меню, віджети з рубриками й тегами;

-   простотою поширення інформації як текстової, так і графічної, аудіо-, відео, анімаційної;  накопичення навчальних і довідкових даних, електронних конспектів та лекцій; забезпечення адресного пошуку;

-    ефективністю організації особистого інформаційного простору вчителя та учнів;

-     інтерактивністю.

Отож, блог варто розглядати як систему, що сприяє новому підходу спілкування «вчитель» - «вчитель», «вчитель» - «учень», тому допомагає реалізовувати  сучасні освітні завдання.   

Одним із чинників ефективного функціонування ресурсу є його продумана структура,  бо саме від неї буде залежати і якість наповнення контенту. Пропоную вчителям-словесникам звернути  увагу на ті напрямки роботи, що стануть простором  їх власного розвитку.

По-перше, блог - це платформа для самореалізації, розкриття власного творчого потенціалу, методичної неординарності, креативності, індивідуальності. Популяризуючи власну діяльність за 15 років на сторінках «Візитка» та «Методична скарбничка.Українська мова»«Методична скарбничка. Українська література»,  спробувала  визначити ті основні технології, методи й прийоми, що є визначальними для мене. Це своєрідне електронне портфоліо методичних статей, досліджень, конспектів.      

По-друге,  блогосфера є засобом самоосвіти, тому  вчитель має  сприймати ресурс не як модну інформаційну побудову, а як записник, котрим користується, враховуючи ті напрямки, що потребують вдосконалення. Вважаю, що такі сторінки як «Чиста мова», де зібрано посилання на мовознавчі сайти (наприклад, «СловОопис», «Відчуй мову», «Мова ДНК нації», «Чиста мова», «Культура мови на щодень», «Експрес-уроки»), та «Словники», що сприяють формуванню орфографічних, граматичних, лексичних вмінь, розширюють словниковий запас  (наприклад, рубрика «Філологічні замальовки»), завжди стануть у пригоді  вчителеві, що удосконалює свої професійні навички, та учням. 

Збираючи на сторінку «Інформація» посилання на освітні, методичні сайти та блоги креативних колег, можна визначити сучасні освітні  тенденцій. Спочатку така робота буде спонукати до наслідування, але потім сприятиме  професійному  розвитку і зростанню.   

По-третє, блог може стати платформою експериментальної роботи із сучасними електронними сервісами. Це  нові шляхи представлення інформації.

Стіна мережевого сервісу  Created with Padlet  дає можливість завантажувати текстові документи, ілюстрації, презентації, відео, інтерактивні вправи, є зручною у використанні. Вона є гарним  засобом системної роботи на уроці. Цікавий і корисний матеріал можна зібрати для вивчення особистості митця (наприклад, «Іван Тобілевич. «Ми зробимовсе, що в наших силах»), ознайомлення й аналізу художнього тексту, поєднавши різні види завдань.  Стіна – це ще й  засіб перевірки прочитання твору, визначення композиційних елементів, використавши ілюстрації відомих українських художників (наприклад, «Енеїда» в ілюстраціях  А.Базилевича»).

Це засіб для створення «Щоденника інтелектуала», де через цитати популяризуються  художні твори, що вивчаються (сторінка «Дистанційне навчання»).  А також сучасних творів, прочитаних влітку (сторінка «Сучасна література»). Така робота сприятиме збору матеріалу для власного висловлювання.

На уроках розвитку мовлення  на стіні відображається  матеріал необхідний для написання творчої роботи. Його коментар на уроці та домашній перегляд стануть у пригоді учневі під час написання твору (наприклад, «Дивосвіт Катерини Білокур»). Чіткі настанови, представлені на стіні,  не розпорошують  час учня, а дають можливість більш якісно виконати завдання.

При вивченні мовного теоретичного матеріалу, особливо з лексикології, стіна стане багатофункціональним засобом збору прикладів; так учитель разом з учнями, добавляючи картинки з коментарями, може творити свій унікальний контент (наприклад, «Сторінка мовознавчого журналу»).  Отож, стіна - незамінний помічник вчителя на уроці.

Неможливість використати сервіс у класі  сприяла пошуку нових дистанційних шляхів застосування ресурсу. Так популярний сервіс  став  основою для впровадження елементів «перевернутого навчання». Така домашня робота, запропонована учням на блозі за посиланням, бо кожна сторінка має свою адресу, є гарним стимулом активної освіти. Саме домашні напрацювання і можна використати на наступному уроці як основу для нових досліджень.

До того ж стіна стала одним із засобів під час проведення Місячника української мови й писемності, основаного на популяризуванні України та української мови (наприклад, проект «Про Україну з любов’ю»,«Вишиванка», «Мовознавчий журнал»).

Також це форма  збирання ідей  та їх обговорення учнями,  засіб спілкування з відвідувачами блогу.   

Іншим новим електронним сервісом, що створює інтерактивні індивідуальні вправи й змінює підходи до викладання української мови й літератури, є Learning Apps.org. Він має скарбницю підготовлених вправ та дає можливість вчителеві створити  свої інтервправи, використавши вибір слів, розподіл, класифікацію, пазли, таблицю відповідностей, упорядкування, кросворди,  заповнення таблиць, пропусків, інтелектуальні карти та онлайн-ігри.  Такі завдання допомагають практично узагальнити та систематизувати знання з окремих мовознавчих розділів, є засобом перевірки теоретичних літературних понять (наприклад, інтерактивна вправа" Розмежування драматичних жанрів і засобів комізму"), характеристики композиції, образів, деталей твору. 

Доречно використовувати сервіс під час підготовки до ЗНО, це дасть змогу визначити прогалини у знаннях та звернути увагу на їх корекцію. 

Пропоную ще декілька знахідок використання мережевих ресурсів  у навчальному процесі: мозаїка слів  Image Chef  є хорошим засобом  для створення «хмари термінів», наприклад з лексикології, «хмари героїв» одного чи різних творів та їх повторення; а поетичний калейдоскоп Image Chef  є настроєвим візуальним анімаційним представленням поетичного слова.

Loupe Collage  надає можливість на одному ресурсі зкомпонувати велику кількість фото для подальшої роботи (наприклад, характеристики особистості «Марко Кропивницький»; написання твору-опису«Простори Дніпра»«Весняний Чорний ліс»; лексичної роботи «Лисичкині слова», «Примхливі прийменники»)  і виставити на блог  через посилання, а значить значно зекономити простір. 

Сервіс Zaption  дає можливість  підібрати запитання до відео, тому є добрим засобом на уроках формування  аудіативних  умінь та навичок, на уроках розвитку мовлення (наприклад, «Твір-опис місцевості»); характеристики особистості автора; однією із форм компоративного аналізу «текст – фільм».

По-четверте, розширенню інформаційно-освітнього середовища на блозі сприятимуть як мережеві сервіси (пропоную добірку Л. Бойко«Друзі-сервіси»), так і оригінальний авторський  контент. Враховуючи освітні тенденції, варто не забувати, що саме вчитель є координатором  змісту, який має стати скарбничкою цікавих навчальних матеріалів. Використовуючи  рубрику «Ювіляр» на головній сторінці,  можна систематизувати  навчальний  матеріалу у вигляді архіву окремих сторінок  та застосувати його через посилання на сторінці «Дистанційне навчання. Класи. Література». У подальшому ці сторінки  будуть  сформовані  як координаційні щодо вивчення особистості автора та його творчості, використовуючи  мультимедію, опитувальники, індивідуальні завдання. Така організація домашньої самостійної роботи визначить значно новий і якісний рівень освіти учнів.

Аналіз матеріалів мережі Інтернет дає змогу визначити, що у вирі інтерактивних, пошуково-дослідницьких, проектних технологій  все більше уваги звертається на самоосвітню, пошукову діяльність учня, але цей тягар для нього часто є непосильним, бо, по-перше, не вистачає часу на серйозне дослідження, а, по-друге, він ще немає досвіду узагальнення інформації. Часом така робота стає примітивною. Отож, вчитель не має покладатися лише на учня, а  сам подати нестандартний, але необхідний для літературного дослідження матеріал, бо якщо не відкриється таїна особистості автора та часу, в який він жив, незрозумілим  залишиться  і твір. Вважаю, що саме мультимедійні власні дослідження вчителя допоможуть учневі пізнати неповторність особистості. 

Використання літературної мультимедії на блозі повинне мати пізнавальний аспект, тому електронні презентації у вигляді слайд-фільмів на основі принципу взаємопов’язаності  відображають певну позицію, а не є набором слайдів. Це «розповіді про…». Отож, така мультимедія відкриває на уроках літератури нові можливості ознайомлення з:

-     тенденціями часу митця чи часу літературного твору;

-     мистецьким напрямком через суміжні види (наприклад, живопис при складнощах розрізнення модерних  напрямків);  

-     землею, де народився митець чи ріс (наприклад, «Т. Шевченко. Стежки дитинства»; «Стеблів І. Нечуя-Левицького»; «Колодяжне Лесі Українки»; «Піски П. Тичини»; «Сосниця О. Довженка» );

-      місцем, що надихнуло митця на власні відкриття (наприклад, "Переяслав Сковороди»; «Чигирин і Т. Шевченко»; «Полтава і Панас Мирний»; «Львів     І. Франка»; « Нечимне та Леся Українка»; «Київ і М.Рильський»).

Вважаю, що при створенні таких фотомонтажних замальовок  варто використати кінематографічний прийом розкадрованості тексту. Це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку власного відкриття, унаочнення, систематизації, нового пізнання та осмислення часу і письменника з позиції суб’єктивного бачення. Кожен наступний слайд-кадр не просто додається до попередніх, а накладається, переплітаючись з ними, та утворює цілісну картину. Це сприятиме гармонійному поєднанню сутності змісту і якості форми, а кожен слайд розглядатиметься, як цілісний засіб інформації, наповнений смислом.

Орієнтирами трактування постаті можуть бути:

-     творчість: «Володимир Винниченко: відкриття через картини». ( У світі    В. Винниченко знаний як талановитий прозаїк та драматург, визначний політик, але саме у живописних полотнах – істина про митця. Це суб’єктивне бачення образів та спроба їх підтвердження через повість « На той бік».  Пошук спільних мотивів, тем, ідей); «Михайло Коцюбинський. Дорога від реаліста доімпресіоніста». (Музейні символічні експозиції літературного-меморіального музею в Чернігові   допомагають по-новому подивитися на творчість М. Коцюбинського. А цитати з його творів періоду реалізму та імпресіонізму виділити ключові образи (сонце, нива, ліс, місто, дорога, квіти, море, острів, музика, кольори: сірий, сонячно-блакитний ), визначити їх розуміння автором у пошуку щастя);

-     ключовий образ творчості: «Олександр Довженко. Хата»;

-     справа: «Іван  Тобілевич. Хутір «Надія»;

-     захоплення: « Ольга Кобилянська: багатогранність захоплень». (Через її дивосвіт: гори, коні, живопис, музика, вишивка, театр, література, сад, море - можна пізнати душу тендітної, але сильної жінки. Щоденникові записи та повість «Царівна» є тому підтвердження);

-      сучасні розвідки, подолання стереотипів: Г. Сковорода, П. Куліш, Леся Українка, І.Франко.

П’яти – десятихвилинне методично змістовне та розмаїте фотомонтажне літературне дослідження вчителя є поштовхом до подальшої пошуково-творчої діяльності учня, бо вчить спостерігати, виділяти найсуттєвіше, зіставляти, аналізувати, аргументувати власні висловлювання, сприяє синтезу думок, дискусії, реалізації творчих прийомів.

Цікавим електронним забезпеченням здатним переводити презентаційний матеріал у відео є програмаIcecream Screen Recorder. Саме її можна використати для створення відеопоезії. Так через художнє слово вчитель здатен наблизити учня до понять «краси», «добра», «висоти», «мудрості».  Через поетичну асоціативність показати неповторну, неординарну особистість автора, стиль, мотиви творчості, ключові образи (наприклад, «Б.-І. Антонич. "Автобіографія"»).

Цю ж програму варто використати як коментар теоретичного матеріалу до мовних тем (наприклад, «Числівник »).

Отож, завдання вчителя – поділитися знаннями, вибравши з накопиченого хаосу матеріалу найбільш необхідний й значимий. Тільки так можна сформувати унікальний контент – цікавий і корисний, інакше учні не схочуть ним користуватися.

По-п’яте, перехід учнів разом з учителем на рівень учасників мережевої  блогової спільноти надає можливості не тільки ефективно впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології активного навчання, а й сприяє проектній  позакласній  діяльності (сторінка «Позакласна робота»), розширює кругозір (сторінки «Сучасна література»«Кіровоградщина»«Рідна країна - Україна»),  допомагає проводити щоденну дистанційну роботу з обдарованими учнями  у вигляді індивідуальних додаткових завдань, популяризує дитячу творчість  (сторінка «Альманах «Зросла квітка»), готує до ДПА та ЗНО.  

Отож, сучасний вчитель, враховуючи відкриття епохи, має достатньо можливостей змінити опосередкований навчальний процес на якісно новий. 

Використані  джерела:

1. Бойко Л.Б. Елементи інноваційних форм роботи та технології [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-299

2. Луньова  Н. В. Місце освітнього веб-ресурсу  у педагогічній діяльності вчителя-словесника [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:

  http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-334

3. Маранська І. А. Соціальний сервіс Padlet як елемент педагогічної діяльності вчителя української мови й літератури [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/sotsialnyj-servis-padlet-yak-element-pedahohichnoji-diyalnosti-vchytelya-ukrajinskoji-movy-i-literatury/#more-268

4. Романич Н. В. Особливості впровадження Інтернет-технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-291

5. Романовська Н. І. Електронні засоби навчання у діяльності сучасного педагога [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:  http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/elektronni-zasoby-navchannya-u-diyalnosti-suchasnoho-pedahoha/#more-70

6. Сизько Л. І. Блог як засіб формування іміджу сучасного педагога в інформаційному просторі [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://ru.calameo.com

7. Сучасні педагогічні технології в навчанні [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:http://firstedu.com.ua   

8. Технології в освіті [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:

 http://osvitnitexnologii.blogspot.com/p/blog-post.html  

9. Федорак Я. Блог як школа: створення ефективного навчального блога.  [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://blogosphere.com.ua