1000 символів ліворуч

Аналіз стану роботи з мовленнєвого виховання дошкільників. Інтерактивні технології розвитку мовлення

Освоєння дітьми життєвосмислових мовленнєвих  конструктів здійснюється завдяки наслідуванню мовлення авторитетнихдорослих, збагаченню власного життєвого досвіду, розширення контактів з однолітками. Встановлено, якщо доросліпроявляють інтерес до мовленнєвого розвитку дитини, особистим прикладом демонструють позитивні зразки мовленнєвих еталонів, то і дошкільники характеризуються конструктивними ()формами мовленнєвого самовираження.І навпаки, байдуже ставлення батьків до мовленнєвого розвитку дитини,продукує у неї нерозвинену потребу в реалізації свого „Я", нездатністьвиражати своє ставлення засобами мовлення (невизначений, суперечливийтип). Батьки, діти яких володіють деструктивним ( )типом мовленнєвогосамовираження, характеризуються емоційною неврівноваженістю, щопризводить до вживання ними неприємних, образливих слів, соціальнонеприйнятних форм висловлювань.

 Серед педагогічних умов оптимізації процесу мовленнєвого самовираження дошкільників: розвиток мовленнєвої особистості через освоєння нею життєво смислових мовленнєвих конструкцій; впровадження тендерного підходу до мовленнєвого виховання дошкільників; вдосконалення мовленнєвої культури педагогів і батьків; поетапна перебудова взаємодії педагога з дітьми на засадах особистісно орієнтованого підходу до мовленнєвого розвитку дошкільників їх гармонійне поєднання забезпечує зовнішні й внутрішні умови мовленнєвого розвитку дитини.

Мовленнєве виховання дошкільників важливий засіб формування їхньої

особистості і всебічного розвитку.

Завдання мовленнєвого розвитку:

1.Розвиток лексичної сторони мови.

Працюючи над розвитком лексичної сторони мови розширюю словниковий

запас я розширюю словниковий запас на основі формування у дітей уявлень про світ ( через активацію пізнавальної діяльності); активізую його в самостійних висловлюваннях, розвиваю розуміння та вживання слів для позначення назв, особливостей та дій, пов’язаних з різними сферами життєвої діяльності. Активізую в мові дітей прикметники, дієслова, числівники. Формую вміння більш точно добирати слова, що відображають якість предмета чи явища. Поповнюю словник словами, що позначають матеріал, з якого зроблений предмет. Уточнити уявлення дітей про предмети і їх частини, особливу увагу приділяю призначенням представленого предмету.

2.Формування граматичного ладу мови.           

Спонукаю дітей до утворення нових граматичних форм за допомогою

суфіксів ( собака, собачка, борода – бородатий); порівняльно ступеня

прикметників ( малий – менший); від іменників ( вчитель – вчити); від дієслова ( лікувати – лікар); складних слів хвіст – безхвостий, лист падає – листопад), префіксів ( знайти, вийти, прийти).

3. Розвиток і вдосконалення звукової культури мовлення

. У повсякденному житті і на заняттях систематично проводити спеціальні вправи на розвиток мовного дихання, мовленнєвої уваги і т.п. Навчаю регулювати силу голосу, швидкість мови правильно користуватись інтонаційними засобами виразності.

4. Розвиток зв’язного мовлення дітей

Діалогічне мовлення. Продовжую залучати дітей до елементарних правил

ведення діалогу, вміння слухати і розуміти співрозмовника; формулювати і

ставити запитання; будувати відповідь

Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку визначається мірою сформованості у дитини знань, умінь та навичок, пізнавальних і соціальних мотивів, потреб та інтересів, а також інших психічних новоутворень, які становлять базис її особистісної культури. Високий рівень мовленнєвих досягнень дає дитині можливість реалізувати як соціальну, так і інтелектуальну активність у колі однолітків. Спрямованість на комунікацію,

потреба і прагнення зрозуміти інших і бути зрозумілим їм змушують дошкільника будувати і перебудовувати мовленнєві висловлювання у таких

повних формах, які забезпечують взаєморозуміння.

Форми:

1. Мовленнєві вміння — це мовленнєві дії, що реалізуються на основі мовних

знань і способів діяльності під час вибору і поєднання мовленнєвих операцій

залежно від мети, ситуації спілкування і співрозмовника, з яким відбувається

комунікація.

2. Мовленнєві навички — це автоматизовані відповідно до певної мовної норми мовленнєві операції, які здійснюються несвідомо і слугують для вираження думок, намірів, переживань.

3. Мовленнєва взаємодія — це об'єднання, координація і взаємозбагачення зусиль учасників спілкування для визначення, наближення та досягнення комунікативної мети мовленнєвими засобами.        

Характерними особливостями цих методів є:

  • оптимальна активізація дітей;
  • спільна діяльність вихователя та дітей у режимі рівноправного спілкування;
  • створення умов для переживання успіху кожним учасником

педагогічної взаємодії;

  • обов'язкова рефлексія процесу навчання і виховання — осмислення доцільності обраних завдань, форм роботи, способів діяльності, причин невдач або досягнення цілей тощо.

Інтерактивні методи — це способи цілеспрямованої міжсуб'єктної взаємодії, що забезпечують оптимальні умови розвитку дітей. Існує низка інтерактивних методів, спрямованих на формування навичок мовленнєвої взаємодії

Серед інтерактивних методів  формування мовлення дошкільників виділяються :

- мікрофон;

- дебати;

- удвох;         

- ланцюжок;

- снігова куля;

- синтез думок;

- коло ідей;

- загальний проект;

- асоціативна квітка .

Мікрофон - діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи одне одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему запропоновані до розгляду питання чи проблеми.

Дебати -діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему запропоновані до обговорення питання чи проблеми. Висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв'язання проблеми

Удвох-діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання          

Ланцюжок - діти утворюють робочі пари, обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок — скажімо, у таблицю, де представлений хід казки у малюнках або умовних позначках, або

самі утворюють «ланцюжок дій», «потяг» тощо

Снігова куля -діти об'єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання, ситуацію або виконують спільне завдання, домовившись про чітку

послідовність дій кожного члена групи

Синтез думок - діти об'єднуються у малі групи, виконують певне завдання, наприклад малюнок на аркуші паперу, та передають його в іншу групу, учасники якої доопрацьовують виконане завдання

Коло ідей - кожний учасник або кожна група виконує однакове завдання — обдумує певне питання, а потім вносить свої пропозиції, ідеї тощо

Загальний проект- діти об'єднуються у кілька груп. Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв'язання певного аспекту однієї проблеми. А потім кожна група представляє свій варіант розв'язання цієї проблеми

Асоціативна квітка - діти об'єднуються у кілька груп. На дошці закріплюють «середину» квітки з зображенням певного поняття. Кожна група добирає слова-асоціації, картинки-асоціації до цього поняття

Практика сьогодення свідчить, що мовлення дітей різко погіршується. Багато

дітей мають низькі та середні досягнення з усіх показників та характеристик

мовленнєвих та комунікативних навичок. Особливо помітні відхилення від

вікових норм у тих випадках, коли йдеться про розгорнутість, логічність,

зв'язність мовлення — і все це стає масовим явищем. Цьому є багато причин, і одна з них — нестача часу у батьків на спілкування із своїми дітьми. Тоді як

значимість ролі дорослого для психічного розвитку дитини визнається всіма до- слідниками, які наголошують, що дитина не може нормально жити й

розвиватися поза стосунків з іншою людиною, вона від народження включена у суспільні відносини.

Розвиток мовлення — це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв'язного мовлення. Насамперед, це — розвиток вміння спілкуватися. Тому ми вчимо дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання — виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.   

Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати

ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, ми

використовуємо у своїй роботі різні методи та прийоми мовленнєвого розвитку, зокрема:         

  • лексичні __________та мовленнєві вправи (одним із дієвих методів розвитку мовлення дошкільників є використання лексичних та мовленнєвих вправ. Це завдання практичного характеру для вправляння дітей в активному вживанні слів-означень, антонімів, створенні синонімічного ряду тощо. Метою такого вправляння є розвиток словника:
  • збагачення його образними словами — золоте листячко; сонне дерево;

шовкова травиця;

  • розкриття метафоричних образів — вітер гладив ниви; море заснуло;

струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце.

Для урізноманітнення вправ ми широко використовуємо поетичні твори);

  • мовленнєві логічні задачі ( це розповіді-загадки про природу, відповіді на

які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та

причинно-наслідкові зв'язки між явищами та об'єктами в природі. Тому перед їх використанням ми обов'язково проводимо відповідну роботу. Проблемні

запитання спонукають малюків до пізнання, розвивають логічне мислення,

активізують мовлення: у дітей виникає бажання висловлюватися, говорити,

ділитися своїми припущеннями, знаннями. На перших етапах розв'язанню

мовленнєвих задач ми присвячуємо ціле заняття або ж використовуємо їх як

частину бесіди, розповіді за картиною тощо. Надалі аби активізувати розумову діяльність дітей, пропонуємо їм самостійно складати мовленнєві задачі);

  • інтерактивні методи — «дерево рішень», «мікрофон», метод

багатоканальної діяльності тощо (розвиток дитини, зо-крема й мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому ми завжди створюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, ми використовуємо різні методи інтерактивного навчання. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процесс відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, ми намагаємося створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.Метод розв'язання проблем або «дерево рішень» містить декілька етапів. Спочатку ми обираємо проблему, яка не має однозначного розв'язання (ситуації з життя, епізоди казок), скажімо: «Що потрібно дереву для щастя?». Потім розглядаємо схему— «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» — квадрат — позначає цю проблему, «гілки» — прямі лінії — шляхи її розв'язання, а «листочки» — кружечки — її рішення. Пропонуємо дітям, розбившись на підгрупи і спілкуючись між собою, знайти рішення обраної проблеми. Діти, досягнувши взаємної домовленості шляхом обговорення, знаходять своє рішення і малюють його на аркуші паперу: гніздо, метелика, пташку, дощик тощо. Після цього кожна підгрупа розміщує свій малюнок на «дереві рішень» і

презентує його. Ми вчимо дітей вислуховувати кожного, хто хоче висловитись. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно. При оцінюванні ми не вживаємо слово «правильно», а кажемо: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.

Розвиваючи зв'язне мовлення у дітей, ми використовуємо різні

прийоми, зокрема:                                                                                              

коментоване малювання (Для того щоб активізувати мовлення дитини, педагог має створити таку

ситуацію, в якій вона прагнутиме висловлюватися, ділитися враженнями. Тому

ми намагаємося забезпечувати динамічність оточення дітей, звертаємо їхню

увагу на зміни в довкіллі, появу чогось нового. Цікавим прийомом активізації

мовлення дітей, який ми використовуємо у своїй роботі, є коментоване

малювання.)

  • суміжне мовлення (Для цього ми використовуємо такий спосіб підтримки

активного мовлення, як суміжне мовлення. Складаючи розповідь чи описуючи

предмет, вихователь починає речення і дає можливість дитині його закінчити,

допомагає навідними запитаннями)

  • переказ літературного твору та складання розповіді за опорними

предметами (Навчаючи дітей переказувати літературні твори, ми також використовуємо

зорові опори. Розвиток подій фіксуємо у малюнках чи за допомогою умовних

позначень. Спираючись на них, малюки легко відтворюють хід подій.

Найпростіше їм переказувати казки за допомогою ілюстрацій.

Розвиток мовленнєвої творчості

Ми пам'ятаємо, що такі схеми є лише орієнтиром, і тому намагаємося завжди

давати волю дитячій уяві, фантазії, у жодному разі не обмежуючи творчість

дитини лише одним зразком чи варіантом.

З набуттям дітьми мовленнєвого досвіду необхідність використання схем та

ілюстрацій відпадає сама собою, і головним у роботі вихователя стає розвиток

мовленнєвої творчості вихованців.

)                                

  • іграшками, малюнками; складання розповіді за схемою (Малюки

залюбки діляться враженнями, переживаннями, відповідають на запитання. Такі

розмови збагачують словниковий запас дітей, вчать їх зв'язно, логічно

висловлюватися, уважно слухати співрозмовника, вести діалог. Набуття

власного досвіду, розширення активного словника дає змогу дітям цікаво роз-

повідати не лише історії з власного досвіду, але й складати творчі розповіді,

фантазувати).

Поради батькам:

Багато розповідати і показувати дитині, читати пізнавальну літературу,

водити на екскурсії проводити спостереження. Уважно розглядати окремі

об’єкти і предмети. При цьому бажано враховувати пізнавальні переваги

( інтереси) своєї дитини.Розповідаю дитині про родичів ( де вони живуть, ким працюють, які вони

чудові люди, ким вони доводяться дитині); про свою роботу або навчання, про

тих людей, які вас оточують. Дуже привабливі для дітей спогади близьких про

їхнє дитинство; про ігри, в які вони грали. При цьому можна запропонувати

дитині пограти в ці ігри.

Слід попросити малюка описати ігри, і які він грає зі своїми друзями в

дитячому садку. Дуже цікаві і приємні для дитини і дорослих моменти, коли

виявляється, що деякі ігри пройшли через роки; в них в дитинстві грали батьки,

вони як і раніше цікаві їхнім дітям.

Продовжувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день.

( Чим тебе порадував сьогоднішній день? Чим засмутив? Чим здивував? І т.д.).

Обговорювати і планувати всі спільні заходи разом з дитиною.

За рекомендацією педагогів проводити спеціальні мовні ігри з метою

збагачення вдосконалення лексичної сторони мовлення дитини.