1000 символів ліворуч

Формула успіху молодших школярів

 

 

Формула успіху молодших школярів

"Спочатку відкрити істину, відому багатьом,

потім відкрити істини, відомі деяким,

і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі".

      Проблема результативності навчальних досягнень учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне — актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.

   З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між ним і навколишніми, починає розбиратися в громадських мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості набуває свідому фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер стало навчання - еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами.

  У молодшому шкільному віці в перші відбувається поділ гри і праці, тобто діяльності, здійснюваної заради задоволення, яке отримає дитина в процесі самої діяльності та діяльності, спрямованої на досягнення об'єктивно значущого і соціально оцінюваного результату. Це розмежування гри і праці в тому числі і навчальної праці, є важливою особливістю шкільного віку. Я проводжу дидактичну гру «Павутинка»

Вчитель: Привітайтеся з гостями діти. Давайте, разом встанемо в коло. Подивіться, що це таке? (клубочок). Як ви думаєте, який він? (чарівний) Так, друзі, це чарівний клубочок, сила якого збільшується від добрих і ласкавих слів. Можна сказати добре побажання, ласкаве слово, комплімент. Діти, стоячи в колі, і передаючи «чарівний клубочок» один одному, говорять приємні слова

 Вчитель: Ось і знову клубочок дійшов до мене. Яким він став великим від добрих слів. Йому, як і мені приємно вирушати з вами в подорож з такими хорошими дітьми.    

        Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Дійсно, потрапивши до школи, дитина значною мірою втрачає ту свободу, яка дозволена, це по-перше, а по-друге, у школі дещо втрачається можливість для ігрової діяльності дітей, фантазування, особистого пізнання світу, тощо. Шкільне навчання обмежує  й час. Більшу частину його дитина мусить  витрачати на навчання. Отже, для більшості дітей творчість і творче мислення змінюються шаблонним вивченням навчальних предметів. Однак, указані обмеження не позбавляють дитину творчості, вони лише дещо її стримують. Творчість дітлахів у шкільному віці може набувати таких своїх проявів, що не завжди стають  зрозумілими для вчителя: учні, які мають високий творчий потенціал, протистоять суворій дисципліні, конформізму, вони схильні до незалежності, мають підвищене почуття гумору і гостріше реагують на несправедливість. Такі діти не сприймають суворо регламентованих занять, які повторюються і навіюють нудьгу. Але водночас, вони  напрочуд допитливі та інтелектуально активні.

  Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв’язання певної проблеми. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам’яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці.       

Вік від 6 до 7 років вважається у віковій психології надзвичайно важливим у плані появи психологічних новоутворень, що дозволяють дитині перейти на новий етап вікового розвитку, тобто стати молодшим школярем, оволодіти новим видом провідної діяльності - навчанням. Пізнавальна діяльність мотивується допитливістю і бажанням спілкуватися з розумними людьми, тому основним завданням є формування пізнавального мотиву засобами предметів.  І в той же час дитина може запропонувати таке рішення, яке вже відоме, використовувалося на практиці, але додумався він до нього самостійно, не копіюючи відоме. У цьому випадку ми маємо справу з творчим процесом, заснованим на здогаду, інтуїції, самостійному мисленні учня. Тут важливий сам психологічний механізм діяльності, в якій формується уміння вирішувати нешаблонний, нестандартні задачі. Успішне формування в молодших школярів творчого мислення можливе лише на основі врахування педагогом основних особливостей дитячої творчості та рішення центральних завдань у розвитку творчого мислення.      

      Психологами встановлено, що розвиток мислення людини невіддільне від розвитку її мови. Тому найважливіше завдання в розвитку творчого мислення учнів - навчання їх вмінню словесно описувати способи вирішення завдань, розповідати про прийоми роботи, називати основні елементи задачі, зображувати й читати графічні зображення її. Засвоєння учнями необхідного словникового запасу дуже важливо для формування і розвитку в них внутрішнього плану дії. При будь-якому творчому процесі завдання вирішується спочатку в розумі, а потім переноситься в зовнішній план.

    В своїй роботі я намагаюсь вчити дітей  висловлювати власну думку, починаючи словами: Я ВВАЖАЮ, НА МОЮ ДУМКУ, МОЯ ДУМКА ТАКА.., НА МІЙ ПОГЛЯД, Я ПІДТРИМУЮ ДУМКУ… Це дає дітям хороший початок їхнього виступу. Проводячи уроки українського читання та уроків громадянської освіти, учні повинні вміти висловлюватись. При цьому пропоную динамічні групи за інтересами та можливостями. Група «Пошуковців» - шукає інформацію і передає своїми словами, група «Дослідників» - досліджує і це є результатом дослідницької роботи. Наприклад: дослідити «Факти мовою цифр», при вивчені творчості письменників. Результатом є активність учнів та їх стимулювання до висловлювання  власної думки.

          Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідною здатністю людини. Разом з тим, саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо цей період уяву спеціально не розвивати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності людини фантазувати збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, науки і так далі.
Діти молодшого шкільного віку дуже люблять займатися художньою творчістю. Воно дозволяє дитині в найбільш повній вільній формі розкрити свою особистість. Вся художня діяльність будується на активної уяві, творчому мисленні. Ці функції забезпечують дитині новий, незвичний погляд на світ.
Вони сприяють розвитку мислення, пам'яті, збагачують його індивідуальний життєвий досвід! Своє бачення творів письменників в проекті «Іскристе Лесине слово!», «Твори В.О.Сухомлинського очима дітей» проект «Прапор школи» участь в «Чайній церемонії»

     Мета навчання як компонент педагогічного процесу та як передбачений кінцевий результат навчання полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей та талантів. В контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватися як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями,  актуалізація умінь, які вимагає життя – уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв’язання  конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Збагачення змісту освіти, зокрема застосування розвивальних творчих вправ,  забезпечення зв’язку з життям, залучення особисто важливої для дитини інформації, стимулювання її емоційної сфери, організація навчальної діяльності не тільки на рівні відтворення знань, умінь і навичок, але й на творчому рівні, має сприяти формуванню компетентності учнів.

Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами. Така робота задовольняє наступні вимоги:

-         реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;

-          втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;

-         відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;

-         орієнтує не на результати, а на спосіб дії.

Робота над розвивальними творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.

Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

          Підводячи підсумки, я прийшла до наступного висновку, що дитина молодшого шкільного віку в умовах виховання і навчання починає займати нове місце в системі доступних йому суспільних відносин. Це пов'язано насамперед з надходженням його до школи, яка накладає на дитину певні суспільні обов'язки, що вимагають до неї свідомого і відповідального ставлення, і з новим положенням його в сім'ї, де він також отримує нові обов'язки. У молодшому шкільному віці дитина вперше стає як у школі, так і в сім'ї, членом цього трудового колективу, що є основною умовою формування його особистості. Наслідком цього нового становища дитини в сім'ї і в школі є зміна характеру діяльності дитини. Життя в організованому школою і вчителем колективі призводить до розвитку у дитини складних, соціальних почуттів і до практичного оволодіння найважливішими формами і правилами суспільної поведінки.  Перехід до систематичного засвоєння знань у школі є фундаментальним фактом, що формує особистість молодшого школяра і поступово розбудовує його пізнавальні процеси. Діапазон творчих завдань, що вирішуються на початковому ступені навчання, надзвичайно широкий за складністю - від  рішення головоломки, до винаходу нової машини або наукового відкриття, але суть їх одна: при їх вирішенні відбувається досвід творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Ось тут-то і потрібні особливі якості розуму, такі, як спостережливість, вміння співставляти і аналізувати, комбінувати, знаходити зв'язки і залежності, закономірності і т.д. все те, що в сукупності і складає творчі здібності. Творча діяльність, є більш складною за своєю сутністю, доступна тільки людині. Є велика "формула", яка підіймає завісу над таємницею народження творчого розуму: "Спочатку відкрити істину, відому багатьом, потім відкрити істини, відомі деяким, і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі". Мабуть, це і є шлях становлення творчої сторони інтелекту, шлях розвитку винахідницького таланта. Наш обов'язок - допомогти дитині стати на цей шлях.

Список використаної літератури:

1. Амонашвили Ш. А. Воспитательная й образовательная функции оценки учения    школьников — М , 1984

2. Альтшуллер Г. С. Поиск новых идей:www.trizway.com

3. Бардин К В. Как научить детей учиться — М , 1987

4. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія. – К.:

НПУ  ім. М.П. Драгоманова;

     5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / Навчальний посібник. Київ. :    Академвидав. – 2004

     6. Климчук В.О. Творча особистість: дослідження ціннісного рівня внутрішньої

       мотивації навчання // Психологія – К.: НПУ ім.  М.П. Драгоманова. Вип. 18. – 2002. – С. 236-240.

     7. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. –  К.: Либідь, 2003. – 376 с.