1000 символів ліворуч

Виховна година “ У світі казки чарівної”

 Вихователь: Назірова О.І.

Виховна година

Тема: “ У світі казки чарівної”

Мета: Узагальнити знання народних казок; виховувати любов до народної творчості; пробуджувати бажання читати та знати більше казок;навчити дітей слухати, відповідати на питання; розвивати память,увагу,мислення.

 

Хід уроку

 

Слово вчителя.

Казка – це чарівна країна. Казок чимало є на світі. Казка- давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність , справедливість.

 

Виступ дитини.

Увага!Увага!хлопчики й дівчатка,

До казки в гості вас запрошуєм, малята!

Ми маєм сповістити новину,

Що, як і ви, в далеку давнину,

Всі діти полюбляють казочки,

І слухають їх завжди залюбки.

Запрошуєм усіх дітей,

Запрошуєм усіх гостей

На зустріч з казкою

В чудовий день оцей!

 

Виступ дитини.

А чи знаєте ви ,друзі, звідки прийшла казка?

В ній живе народна мудрість, матусина ласка.

В ній звірята і пташата розуму навчають,

В ній завжди любов і дружба зло перемагають.

 

Вчитель.

З перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Народні казки вам читали бабусі і мами. Давайте пригадаємо які казки називаються народними?        ( відповіді 4 класу)Так звичайно, молодці. А скажіть мені діти,які ви знаєте казки? Так добре!!!!

Ой, до нас хтось стукає......Хто там?

 

(Зявляється лисичка)

(лисичка) Ой, а куди це я потрапила?

( вчитель) На виховну годину “ У світі казки чарівної”.

(лисичка) І що це ви тут робите?

( вчитель) Діти відповідають на питання про казки.

(лисичка) І що ж, знають вони казки?

( вчитель) Так .

(лисичка) А можна мені перевірити? Я буду зачитувати уривки казок, а ви будете відгадувати, яка це казка? Домовились?Тож розпочнемо?

      1. Жили  собі дід та баба, та такі убогі, що нічого вних не було. Ось одного разу дід і каже:

Бабусю! Піди у комору, назмітай у засіці борошна та спечи ...( Колобок).

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку( Рукавичка)

Жили собі дід та баба .Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу.( коза –дереза)

В одного чоловіка був кіт,старий такий,що вже не здужав мишей ловити.От хазяїн його взяв і вивіз у ліс.Покинув його ,а сам поїхав додому. Сидить кіт,коли це підходить до нього Лисичка.( Пан Коцький)

 

(лисичка) Молодці!!Усе правильно відгадали! Але мені вже час у казку. До побачення! Щасти вам!

Виступ дитини.

Ще колись, давним-давно, люди не читали,

А казки із вуст в уста переповідали.

Бо народ наш український – мудрий і завзятий,

Бо з життя прийшли казки, і їх так багато!

 

До класу заходить поштар Пєчкін,у нього телеграми.

( Пєчкін) Добрий день Діти! Я приніс телеграми, але від кого вони не можу зрозуміти, адже замість підпису і зворотньої адреси тут написані загадки. Допоможете мені відгати їх?

Він звірят усіх лікує,

Від болячок їх рятує,

І зайчат і мавпенят,

Бегемотів і тигрят,

Вилікує він за мить

Все, що в звірів так болить.(Айболить)

 

2.Він злий чоловік.

   Робить зло весь свій вік.

Сам худий,зігнутий,

Тільки кості торохтять,

Кажіть, дітки, як його звать?(Кощій)

 

3. Що за баба така-

В неї костяна нога,

Довгий ніс, великі вуха,

Вона ніколи ніколи не слуха.( Баба Яга)

 

( Пєчкін)Дякую,вам любі друзі!!!!!Допомогли мені......Ой, я ледве не забув!!!!!!!!!!Тут ще ж є для вас наказ!!!!!!!!!Прочитаю його враз!!!!!

 

НАКАЗ

Адміністрація школи наказує:

Учням 4-го класу:

Розпочати виставу лялькового театру за мотивами української народної казки         “ Лисичка-кума”!!!

Учням 1 класу:

Бути уважними, приймати активну участь, в кінці вистави подякувати акторам бурхливими оплесками!!!!

МИ ПОЧИНАЄМО!!!!!

 

Сценарій вистави “ Лисичка-кума”

Казкар:

 Схотілося лисичці медом поласувати. То все вона саме м'ясце їсть, а солоденького — то й ні.

Лисичка.

   Піду до бджіл похазяйнувати.

Казкар:

 Пішла на пасіку та так любесенько перед уліком сіла та лапку туди й засунула, щоб медку достать. А бджоли того й не злюбили — як шугнуть із вулика, як кинуться на лисичку!

(Бджоли-жу-жу-жу )Ех, як вона вдере тоді з пасіки!.. Утікає, тільки носом круте та на бджіл нарікає:

Лисичка.

 Ой, божечку мій! Який же то мед солодкий, а які ж то бджоли гіркі!

Казкар:

Прибігла додому. Уся морда розпухла, лежить. Лежала, лежала, думала, думала, а меду таки хочеться.

 Лисичка.

Піду, до ведмедя. Впросюся до його жити, у його меду багато. Ведмедику-братику, що я тобі казатиму?

Ведмідь.

У-у-у.

 Лисичка.

Та не мурчи-бо так страшно, ведмедику-братику, а то я й злякаюся. Давай удвох жити, я тобі за господиню буду.

Ведмідь.

Ну,добре давай!

Казкар.

Ото й почали вдвох жити. Ведмідь піде на здобутки, принесе м'ясива, є і йому й лисичці. Так тій усе меду хочеться.

Лисичка.

Піди,ну піди, старий, на пасіку, принеси меду!

Казкар.

Нема що робити, приніс ведмідь і меду, аж два вулики припер.

Ведмідь.

 Оце, так  один виїмо, а другий на зиму заховаємо.

Казкар.

Їли, їли та за скільки там часу виїли ввесь мед. А той вулик на горище заховали. Ведмідь же терпить, а лисичці кортить.

Лисичка.

( звиртається до дітей)Ой як би його тим другим вуликом поласувати. Пішла б, так ведмідь зараз спитається, куди та чого.

Казкар.

 От вона лежить та стук-стук хвостом об стіну(тук-тук)

 Ведмідь.

Що то стука?

Лисичка.

Та то стукають, мене в куми просять.

Ведмідь.

Ну, то й піди, а я засну.

Казкар.

Пішла вона та зараз на горище та до другого вулика та й наїлася, скільки хотіла. Тоді вертається. Ведмідь прокинувся.

Ведмідь.

Ну, як же твого хрещеника звуть?

Лисичка.

 Та Початочком.

 

Ведмідь.

Яке чудне ім'я!..

Лисичка.

 От, яке піп дав... Чого там чудне!

Ведмідь.

Ну, гаразд.

Казкар.

Другого дня знов лежить та стук-стук хвостом об стіну.

Ведмідь .

Що то стука?

Лисичка.

Та то мене в куми кличуть.

Ведмідь.

Ну, то й піди, а я засну.

Казкар.

Пішла вона та знов до того вулика та вже так, що мало в ньому зісталося. Вертається додому. А тут і Ведмідь прокинувся.

Ведмідь.

Ну, як же твого хрещеника звуть?

Лисичка.

Та Серединкою.

Ведмідь.

Оце ж таки, які в твоїх хрещеників ім'я чудні!

Лисичка.

Що ти вигадуєш, старий? Де ж таки чудне, коли й свята Середа єсть.

 Ведмідь.

А може.

Казкар.

Третього дня знову лежить та стук-стук хвостом об стіну.

Ведмідь.

Що воно все стука та й стука?

Лисичка.

Та то мене в куми кличуть.

Ведмідь .

Оце як тебе, стара, часто в куми кличуть!

Лисичка.

Е, старий, бо мене люди люблять.

Ведмідь.

Ну, то йди.

Казкар.

Пішла, увесь мед виїла, ще й вулик перекинула та й вилизала. Тоді прибігла, лягла та й лежить.

 Ведмідь .

Ну, як же твого хрещеника звуть?

Лисичка.

Та як же там? Перекинь та й вилижи!

Ведмідь .

Оце ще, такого ім'я ще й на світі не було!

Лисичка.

Що ти там вигадуєш,? Хіба ти піп, що знаєш?

Ведмідь .

Ну, нехай буде й так.

Казкар.

Пройшов деякий час.

Ведмідь.

А треба б уже й медом поласувати!. Лисичко-сестричко, цети виїла!

 

Лисичка.

 Ні, не я.

Ведмідь.

Ні, ти

 

Лисичка.

.А щоб я вчорашнього дня не діждала, коли я виїла!

Ведмідь .

А брешеш, лисичко, ти не хрещеників хрестила, то ж ти мед їла!

Казкар.

Та як накинувся на неї. А вона від нього та в ліс... Так і втекла.

 

 

 

Вчитель. Чи сподобалась вам вистава діти?

 

Дитина.

Казка- це чарівний світ,мудрості криниця,

Хай живе мільйони літ і не замулиться,

Хай навчає люд завжди,як по правді жити,

Щиру дружбу берегти, рідний край любити.

 

Вчитель. Діти наше заняття підходить до кінця. Ви вже знаєте ,як потрапити у казку.По-перше: читати. Під шелест сторінок ви опинетесь у казковому світі. По-друге: малювати. Коли ви малюєте казку, олівець і фарби її оживляють.

 

Лисичка.

Зустріч скінчилася наша, малята,

Веселих героїв ви взнали багато.

Але не сумуйте не будем прощатись.

Давайте частіше в казках зустрічатись.