1000 символів ліворуч
  • Класична гімназія Кропивницької міської ради
  • sc9999
  • sc9998
  • Комунальний заклад

    "Класична гімназія

    Кропивницької міської ради"

  • Комунальний заклад

    "Класична гімназія

    Кропивницької міської ради"

  • Комунальний заклад

    "Класична гімназія

    Кропивницької міської ради"

Методична скарбничка. Українська мова.

Зміст:

1. Котляренко Н.М. "Система краєзнавчої роботи при вивченні синтаксису"  

2. Крупченко М.В. " Частини  мови . Вивчені  групи орфограм" .

3.  Федоренко О.М. "Інтерактивні технології навчання" http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/interaktivni-tekhnologiyi-navchannya.html

4.  Федоренко О.М. Усний журнал : "Бринить, співає наша мова"

5. Сценарій свята " Шевченківська весна"

____________________________________________________________________

     Сценарій. Свято" Шевченківська весна"

Мета:
• формувати розуміння того, що Т. Шевченко неординарна постать у світовому вимірі;
• розширювати знання про художню та поетичну творчість Т. Шевченка;
• пробудити почуття національної гідності;
• сприяти вихованню патріотизму.
Хід:
Проект «Послухайте, це – Шевченко»
- Ведучий. Щиро вітаємо всіх гостей і запрошуємо на наше Свято «Шевченківська весна». Свято щирості й патріотизму.
- Ведуча. Тарас Шевченко – явище невичерпне і нескінченне. Воля історії ототожнила його з Україною. Він росте і розвивається у часі, і нам ще йти, і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка.
- Ведучий. В українській і світовій літературі Тарас Шевченко – явище унікальне, яскравий приклад для молоді, яка прагне до самовираження у житті: від кріпака до академіка.
Яка б доля судилася хлопчині, нехай і талановитому, але кріпакові – ніякої. Лише постійна самоосвіта і незламність духу дала шанс – один із тисячі. Шевченко ніколи не зупинявся.

Інсценізація «Шевченківські стовпи», 5 клас

- Ведуча.
Кріпак... Такі страшні слова. Хто наділив тебе такою долею?
І не була уже то татарва - свої зрівняли поле з волею.
Свої занапастили рідний край, забувши про козацькі заповіти.
Кріпак. Такі страшні слова. Та з цим потрібно якось було жити.
А як тоді і мріять, і шукати свою дорогу серед злого світу?
Молитись Богу там у бур'янах, радіти сонцю й квітам.
Шукать стовпів, затамувавши страх. І вірити, що світ таки прекрасний!
І знать страшне вже слово – сирота, але іти, іти й не впасти.
Тарасе, скільки ж треба було сили, щоби іти, настирливо іти...

- Ведучий. Учениця 7 кл. Назаренко Ліза представляє проект «Доля»
Проект «Доля».

- Ведуча. Його життя – то духовний поштовх. Він прожив 47 років – і у всьому був європеєць: думках, манерах, діях.
- Ведучий. Художник, поет, драматург, прозаїк – основоположник нової української літературної мови; історик, фольклорист, етнограф, педагог, видавець «Букваря южнорусского», гравер, академік. Він був новатором – і був першим. Це – Шевченко.

- Ведуча. Геній художника полягав в його спостережливості. Очима вільної людини він вдивлявся у землю своїх предків. Малював містами, містечками, селами, хуторами і малював, малював, малював свою Україну. Малював занедбані місця духовної сили.
Проект «Муза» представляє учениця 7 класу – Войтенко Катерина.
Проект «Муза».

- Ведуча. Живопис був змістом життя – 830 робіт: першим з українських художників в альманасі «Живописна Україна» переосмислив історію України, першим змалював казахські краєвиди, створивши понад 400 акварелей та малюнків олівцем Аральського моря;
повернувшись із заслання, Шевченко захопився гравюрою. Саме за офорт «Вірсавія» йому вперше в Росії присвоєно звання академіка гравюри.

- Ведучий.
Людські страждання змушують до творчості.
Думки, думки... Думки, думки, думки...
А щоб пізнати справжню Україну, то треба ті дороги і пройти.
Святі місця Черкащини й Полтави, і Київ, і Чернігів, Чигирин,
І скрізь одне: забуто вже державу, розритою могилою дихне.
А ти, Тарасе, йшов тими стежинами, а ти шукав духовний той зв'язок
З землею, що зоветься Україною, щоб дати відповідь: «Чиї сини?».
Ти взяв для себе долю Єремії, ти сам для себе визначив мету:
Порятувать і відродити Україну, оту її оспівану красу.
Ти був поетом волі в час неволі...

- Ведуча. У Шевченка не було вибору, і не було альтернативи. Слово стало найефективнішою зброєю, що в умовах тоталітарної імперії, допомогла б творити державу, ствердити існування великого народу з непересічними культурними цінностями, традиціями, власною мовою й історією. Саме з «Кобзаря» починається активний процес самоусвідомлення народу як неповторного явища в історії цивілізації.

- Ведучий. Біля Канева скульптори з усієї України створили «Шевченківську алею», увіковічнивши його твори.
- Проект «Шевченківська алея» . Читання уривків із поезій Т. Шевченка.
1. «Розрита могила»
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала...
2. «До Основ'яненка"
...усе гине,—
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.
3. «Сон»
А де ж твої думи, рожевії квіти,
Доглядані, смілі, викохані діти,
Кому ти їх, друже, кому передав?
Чи, може, навіки в серці поховав?
О, не ховай, брате! розсип їх, розкидай!
Зійдуть, і ростимуть, і у люди вийдуть!
4. «Чи ми ще зійдемося знову»
Смирітеся, молітесь богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
5. «Кавказ»
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові –
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля...
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави бога,
Великого бога.
Ми віруєм твоїй силі
І духу живому.
Встане правда! встане воля!
І тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!...
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
6. «Подражаніє 11 псалму»
Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
7. «У нашім раї на землі»
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Бувая, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш бога принесла...
8. «І Архімед, і Галілей»
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
9. «Світе ясний»
Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено),
Багряницями закрито
І розп'ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!

- Ведучий. «Кобзар» - це нездоланний український дух, втілений у слові, що, подолавши простір і час, єднає минуле, сьогодення і майбутнє. «Кобзарю» сама доля призначила прорвати майже двохсотлітню духовну та інформаційну блокаду, якою давня Україна відгороджена від безсловесної, затурканої Малоросії.

- Ведуча. «Кобзар» - це «корсет для хребта» для тих, хто стали практично безхребетними, звикли коритися чужій волі.

- Ведучий. Сучасна молодь добровільно не читає Шевченка. Бо його твори про те, з чим важко боротися, від чого хочеться втікати. Але колись же треба розплющити очі.
Учні 10 класу представляють проект «І мертвим, і живим».
Проект «І мертвим, і живим».

- Ведуча. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.

- Ведучий.
Воскресну нині! Ради їх , людей закованих моїх,
Убогих нищих... Возвеличу, малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх поставлю слово.

- Ведуча. Шевченко у своєму часі здійснив неймовірне – він уперше звернувся до українців як до нації, розказав їм, хто вони і чиїх батьків діти, допоміг усвідомити силу нації і зняти духовні кайдани.

- Ведучий.
- Боюсь зробитись модною фігурою
у Пітері. А все до того йде.
- Боюсь перетворитися на ідола,
Де вже нема мене.
Незламність духу. Ось що треба вчитись!
Пророцтво слова і любов безмежна...
Як це збагнути, зрозуміть, відчути,
коли тонкий кришталь – людина смертна.
- Земля моя рідна! Оце б віднайти притулок
На березі чистім моєї святої ріки.
І мати поріг, і дихать на повні груди,
З минулої слави дивитись в прийдешні віки.

- Ведуча. Учениця 7 класу – Краснюк Анастасія дослідила, як шанується Т. Шевченко на Україні та у світі.
Проект «Слава».

- Ведуча. Йому було суджено стати тим, кого люди назвуть Пророком, поетом для епохи, що у час неволі вірив у воскресіння нації, а, може, знав...
«Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте луду.»

- Ведучий. Уже у нашому столітті – у час втрати моральних чеснот, збіднення культурних цінностей, поетеса Ліна Костенко знову звернеться до Кобзаря.
- Звучить поезія Л. Костенко «Кобзареві».

- Звучить думка Б. Ступки про Шевченка та його поезія.

- Ведуча. Час, мов шалена комета, залишає свій слід «розритої могили», де Україна вже щось абстрактне і уже не щемливе, де сяє куплене за гроші сонце, і віє у святих степах чужий вітер, де переосмислюється краса і калічаться душі, він шукає нового покоління, що знатиме своє призначення, буде собі і небом, і сонцем, не плаватиме за течією, співатиме не сумних пісень, а героїчних, не любитиме пустих слів, не загубиться у лабіринтах вічності, а буде справжнім.

- Ведучий. Ми на вічнім шляху до Шевченка,
осягнути б його, розгадати.
Всю історію нашу буття в «Кобзарі» прочитати.
Віднайти сокровенні глибини,
із Всевишнім повести розмову.
І при цьому, при цьому, при цьому
Залишатись, як він, собою!

________________________________________________________________________________________ 

Котляренко Н.М. 

Система краєзнавчої роботи при вивченні синтаксису

          

Людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла в життя, людина не має права бути безбатченком. ( О. Довженко )

Посібник «Пізнай свій край» - це художня подорож від Дніпра до Південного Бугу. Він представляєтехнологію уроку вивчення синтаксису з опорою на зв’язні краєзнавчі тексти ірозглядає тему в системі: від репродукування до творчості , включаючи такі етапи роботи:

·       Евристичне спостереження. Активне практичне дослідження.

·       Створення схеми-опори у «Скарбничці», доповнення її теоретичним матеріалом підручника.

·       Коментування тексту-опори.

( Практика показала, що текст, як лексичне, граматичне та стилістичне джерело, дозволяє розглядати синтаксис у сукупності з уже вивченим матеріалом і сприяє роботі на перспективу. Саме тексти-опори розширюють і збагачують словниковий запас учнів через тлумачні, синонімічні, топонімічні довідки, забезпечують переосмислення слів пасивної групи лексики. Топоніміка наближає учнів до пізнання світу, що поряд. Адже у назвах – золоті ключі до глибшого розуміння не лише місцини, а й сутності нашого народу, бо мова – історик з істориків. )

·       «Трясовина». Дослідження складних випадків, що можуть спричинити до сплутування та неправильного пунктуаційного оформлення.

·       Конструювання. Перевірці усвідомлення матеріалу, формуванню орфографічно-пунктуаційних практичних навичок

·       Творчі завдання.

      «Словесне намисто» сприяє формуванню зв’язності писемного мовлення, формує початкові творчі здібності, розширює пасивний словниковий запас слів.

 Воно основане на методиці групування образів та цілісному їх сприйнятті. 

      «Подорож річкою» - мініатюра, основана на послідовній розповіді та опису неповторності кожної водної просторіні. Прийом полягає в умінні розвивати думку, використовуючи «вільне письмо».   

       Художня замальовка за електронними проектами вдосконалює творчі асоціативно-образні здібності і сприяє творенню одного з найскладніших типів мовлення - опису.

        Така система роботи вибрана не випадково. Феєрія старих і нових прийомів, якою зараз захоплено урок, постає бурхливою повінню. Вона зацікавлює учня, та не налаштовує на серйозну свідому роботу. Отже, не форми, а зміст уроку має увиразнюватися, бути неповторним. Враховуючи це, створена модель уроку сприятиме послідовному та цілісному засвоєнню, закріпленню й узагальненню знань, умінь та навичок учнів.

        Я свідомо не подавала конспектів уроків, адже моя мета - представити конструктор, котрий допоможе вчителеві будувати свій урок, не користуючись зразком, а враховуючи рівень сприйняття матеріалу учнями. Лише за таких умов можна говорити про творчість самого вчителя.  

 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 Крупченко М.В.

 

Тема . Частини  мови . Вивчені  групи орфограм .

 

Мета : повторити й узагальнити вивчене про частини мови , удосконалювати вміння розрізняти слова різних частин мови , повторити орфограми в написанні іменників , прикметників , займенників та числівників ;  розвивати уміння співставляти ,  порівнювати; виховувати мовну культуру .

 

Обладнання : картки , аркуші паперу формату А – 3 , маркери , ІКТ - супровід .

 

 

 

Хід  уроку

 

 

 

Актуалізація  опорних знань учнів

 

 

 

Бесіда .

 

-          Що вивчає морфологія ?

 

-          Назвіть іменні частини мови . Чому їх називають іменними ?

 

-          Доведіть , що іменні частини мови мають багато спільних ознак .

 

-          Які частини мови називаються службовими ?

 

 

 

Повідомлення теми і мети уроку

 

 

 

Постановка розумових завдань .

 

 

 

Опрацювання навчального матеріалу .

 

 

 

1.      Групова робота .

 

1 ) Учні об’єднуються в 4 групи і протягом 8 – 10 хвилин готують усне повідомлення  про певну частину мови у вигляді опори  ( схема , таблиця , опорний конспект ) і одне завдання для іншої групи .

 

1 група  - « Іменник як частина мови » .

 

2 група – « Прикметник  як частина мови » .

 

3 група – « Займенник » .

 

4 група – « Числівник » .

 

2 ) Виступ представників групи .

 

3 ) Відгуки представників інших груп .

 

4 ) Відповіді доповідачів на питання  , що виникли в учнів та вчителя .

 

5 ) Колективне виконання запрограмованого  групою завдання .

 

 

 

2 . Ділова гра « Коректор » .

 

Кожна група отримує  два рекламні плакати , у яких допущено  помилки .

 

Завдання : знайти та проаналізувати помилки . Записати рекламний текст  у виправленому вигляді .

 

-          Яка шкода від такої горе – реклами ? ( Страждає імідж фірми , рекламної агенції та держави в цілому  . )

 

3.Слово вчителя .

 

Відомого французького письменника Марселя Пруста викликав на дуель безграмотний писака . Даючи свою візитку , він сказав Прусту :

 

-          Надаю вам право вибору зброї .

 

-          Прекрасно , - відповів Пруст , - надаю перевагу орфографії . Ви вбиті .

 

Проведемо орфографічну дуель  - напишемо словниковий диктант  із взаємо – та самоперевіркою .

 

      4 . Словниковий диктант .

 

 Закарпаття , гетьман , живопис , Верховна Рада України , журнал « Барвінок» , гайвороння , лінощі , печиво , марево , запровадження , священик , бурячиння , фізико – математичний , невмирущість , невгамовний , достеменний , шістнадцять  , мільйон ,

 

 п’ятсот , абищо , хтозна – чим , будь у  кого .

 

 

 

-          Які у нас втрати ? Кого  «вбито» ? ( більше половини помилок ) ; кого « поранено»? (2 – 3 помилки )

 

 

 

5.Гра « Перекладач» (застосовуються ІКТ ).

 

- Коректорам часто доводиться перекладати з однієї мови на іншу . Перевіримо ,  наскільки грамотними ви є . Перекладемо фрази з рубрики  « Крилаті вислови» . Кожна група пояснює значення одного вислову . (Вислови виведені на екран монітора )

 

1) Нельзя дважды войти в одну воду . (Не можна двічі увійти в ту саму річку .)

 

2) Полцарства за коня ! ( Півцарства за коня ! )

 

3) Со щитом или на щите .( Зі щитом або на щиті . )

 

4) Почивать на лаврах . ( Спочивати на лаврах . )

 

5) Рыцарь печального  образа . ( Лицар печального образу .)

 

 

 

6. Гра « Склади меню» .

 

- Якось компанія літераторів завітала до приміського ресторану . Письменник  О. Купрін проглянув меню і замовив :

 

- Шість порцій орфографічних помилок .

 

- Цього подати не можемо , не тримаємо , - відповів офіціант .

 

- Однак у меню великий  вибір помилок на всі смаки , - сказав Купрін  і зачитав меню .

 

 

 

1 група  - грамотно оформити меню , вставивши пропущені літери .

 

1)      Бул..он з ялов..ч..ни із сухар..ками .

 

2)      Каша гр…ч..на .

 

3)      П..льмені , мащені см.таною .

 

4)      Шампін..они тушковані .

 

5)      Компот ябл..чно..груш..вий .

 

6)      П..ріжки з полуницею .

 

2 – 4 групи – скласти меню самостійно , підкреслити орфограми .

 

 

 

7 . Робота біля дошки .

 

 

 

-          Зіставте рід поданих іменників в українській , російській та англійських мовах . Скажіть , якою ознакою ви користувалися при визначенні роду іменників .

 

Безмежний степ , безмірний жаль , головний біль , домашня адреса , адрес ювілярові , десятковий дріб .

 

-          Складіть речення з виділеними словосполученнями . Позначте морфеми в усіх прикметниках .

 

 

 

Підбиття  підсумків  уроку .

 

 

 

Інтерв ’ю – опитування .

 

 

 

-          Дайте відповідь на питання  : « Що корисного ви винесли з уроку ? Над чим ще треба працювати ?»

 

 

 

Домашнє  завдання .

 

Виготовити картки з пропущеними орфограмами у словах вивчених частин мови .

 

 

М.Крупченко

 

Тема «Рідна українська мова»

 

Мета : розкрити значення мови як найважливішого засобу спілкування й пізнання, її роль в історії розвитку нашої держави та народу; розвивати усне  й писемне мовлення , логічне мислення;виховувати гордість за рідний народ , його мову, культуру.    

 

Тип уроку : урок-свято.

 

Обладнання : музичний центр,вислови про мову.

 

Ти постаєш в ясній обнові,

 

Як пісня линеш, рідне слово,

 

Ти наше диво калинове,

 

кохана материнська мово!

 

Д.Білоус   

 

 

Вчитель.Надзвичайно багата наша українська мова. Нею можна писати вірші не тільки ліричні та патріотичні, але й такі, всі слова яких починаються з однієї букви.

 

 До вашої уваги вірш, всі слова якого починаються з букви «с».

 

Учень.

 

Сад спочиває, спить спокійно.

 

Ставок старечий стуманів.

 

Стежина-стежка самостійно

 

Снує собі серед садів.

 

Світанок синій струменіє,

 

Сосна світлішою стає,

 

Серпанок світиться, світліє.

 

Сон сновидіннячка снує.

 

Світ стрепенувся. Скільки спати?

 

Співають сотні солов'їв!

 

Скоренько стало скрізь світати.

 

Стрижі стрілою! Сонце! Спів!

 

Сміється сонце, світить, сяє! ,

 

Стрічає сонечко сосна,

 

Сопілка, скрипочка співає,

 

Співає серденька струна.

 

Вчитель.  А скільки в нашій мові є чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам. ,

 

(Дві учениці читають у формі діалогу вірш «Чарівні слова»).

 

1-а учениця.

 

Я слова чарівні знаю, Вивчила охоче, І в розмові їх вживаю Зранку і до ночі.

 

2-а учениця.

 

Доброго здоров'я, Галю!

 

1-а учениця.

 

Добрий день, Оленко!

 

2-а учениця.

 

Ти до мене, я до тебе Звернемось гарненько!

 

1-а учениця.

 

З добрим ранком всіх вітаю, Як іду із хати,  І кажу всім: «На добраніч!», Як лягаю спати.

 

2-а учениця.

 

І «спасибі» , й «дуже прошу», «Вдячна вам», «будь ласка», Словом радість вам приношу, Світ стає, як казка.

 

1-учениця.

 

«Всім привіт», «іди здорова», «Дякую красненько». Ось така чарівна мова Радує серденько.

 

2-      а учениця.  «До побачення вам, люди, Будьте всі здорові І слова чарівні всюди Ви вживайте в мові».

 

 

Вчитель . Кожен мо­вець повинен прагну­ти до того, аби йо­го мова стала до­сконалою, зрозумілою всім. Тобто він має ово­лодіти культурою мови. А це завдан­ня можна реалізу­вати лише тоді, коли засвоїш основи мовної норма­тивності, навчишся користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, дос­тупно, виразно, багато, різноманітно, естетично.

 

Учень.

 

Не цурайтесь мови, люди,

 

Рідного джерельця. .

 

Хай вона струмочком буде,

 

Хай дійде до серця.

 

Хай вона в піснях лунає

 

Кожен день і в свято.

 

Соловейком хай співає

 

В українській хаті.

 

Бо ж вона така багата,

 

Українська мова.

 

Неповторна і крилата

 

І така чудова.

 

І цвіте у ній кохання,

 

Рушники з квітками.

 

Мрії наші і бажання,

 

Верби над ставками.

 

Найрідніше, сокровенне,

 

Найдорожче в світі

 

І святкове, і буденне,

 

В ній батьки і діти.

 

Не цурайтесь, люди, мови,

 

Не цурайтесь роду.

 

Як зачахне рідне слово -

 

Не буде народу.

 

Вчитель. Діти, а які вам відомі прислів’я та приказки про мову(слово).

 

o    Слово — не полова, язик — не помело.

 

o    Слова пристають, як горох до стінки.

 

o    Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

 

o    Слово — вітер, письмо — грунт.

 

o    Слово до ради, а руки — до звади.

 

o    Слово до слова — зложиться мова.

 

o    Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

 

Вчитель.Прошу вас скласти речення про українську мову. Відповідають школярі

 

Вчитель: Українська мова – це наше багатство. Її милозвучність нікого не залишає байдужим. Тільки від нас залежить, щоб вона була чистою, прозорою і красивою. Вивчайте і любіть рідну мову. Діти, що таке мова?

 

Учні: 1. Слово.2. Думка.3. Настрій.4. Багатство.5. Пісня.6. Спілкування.7. Мудрість.

 

Учень: Рідну мову легко розпізнати

 

В колисковій ніжності верби.

 

В українській білій тиші хати,

 

В барвах стяга жовто-голубих.

 

Учениця: Нашептала хвилечка Дніпрова,

 

А старий Славута знає все,

 

Що від Бога, з пісні і з любові

 

Мову у душі народ несе.

 

Учень: Як не можна матері зректися,

 

Пісні солов'їної в гаю,

 

Так без рідних слів не обійтися,

 

Як Вітчизну любиш ти свою.

 

 ____________________________________________________________________

 Федоренко Олена Миколаївна

 Конспект виховного заходу в 11 класі
Усний журнал :  « Бринить, співає наша мова…»


Слайд 1
(До Дня  української писемності та мови)
Слайд 2                                                                                               
Епіграф:                                                                                       „Мова –  це кров       
                                                                                                          що оббігає тіло нації.
                                                                                                    Виточи кров – умре нація”.
Юліан Дзерович
 
Мета: Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови.  Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. 
Тип заняття: усний журнал.
Обладнання: мультимедійний кабінет з відповідною апаратурою, екран, малюнки дітей, оформлення столу, на якому мають знаходитись підручники, виставка портретів письменників та збірки їх творів.
 
Слайд 3
Ведучий
   Доброго дня, шановні друзі!
   Ми раді вітати вас
   Нехай цей урок збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності.
   Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами.
 
Слайд 4,5,6
Сторінка 1.  Як парость виноградної лози…
  Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
   За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо “творцем слов’янського письма”.
 Слайд 7 
У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.
 Слайд 8
 Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-Літописця.       Преподобний Нестор-Літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
Слайд 9
    Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
    Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ - ХІV століття.
Слайд 10,11,12
У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х - ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV - ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV - ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ -ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
 Слайд 13
  Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVIII століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. 
Так Котляревський у щасливий час 
Вкраїнським словом розпочав співати, 
І спів той виглядав на жарт не раз, 
Та був у нім завдаток сил багатий. 
І огник, ним засвічений, не згас, 
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.
Слайд 14
  Ще Вольтер писав, що "всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя". Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.
Слайд 15,16
    У день української писемності та мови стартує VI Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.   Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.
Слайд 17
   Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Згадаймо дати в скорботному календарі української мови:
Слайд 18
1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
Слайд 19
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
Слайд 20
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.
Слайд 21
Молитва
Гріховний світ вирує неспроста , 
Підступний демон, що керує нами, 
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лже ідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви, 
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви 
І за спасіння дякуєм тобі.
Слайд 22
Сторінка 2. Українська мова: правові та соціальні аспекти
Слайд 23
   Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений в 1997 році Указом Президента В  якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Функціонування української мови регулюється, зокрема, наступними документами:
Закон "Про мови в УРСР"   Слайд 24
Конституція (ст.10),  Слайд 25
Закон "Про телебачення і радіомовлення", Слайд 26
Закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки",  Слайд 27

Закон "Про інформацію",  Слайд 28
Закон "Про рекламу",  Слайд 29
Указ Президента "Про Концепцію державної мовної політики",  Слайд 30
Рішення КСУ про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції щодо застосування державної мови.  Слайд 31
Проект закону України «Про мови України» № 1015-3  Слайд 32
Законопроект фактично надавав російській мові статус другої державної, хоча і не до кінця зрівнював його з українською. Крім того, статус регіональних отримували й інші мови. Поява документа викликало резонанс серед україномовного населення країни західних областей країни. Слайд 33
Дискусія
Як ви ставитесь до прийняття цього закону?                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
 Слайд 34
    Сторінка 3. Вислови про мову
Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої кла­сики хай стануть для нас взірцем і мірилом.
Слайд 35
Звучить пісня на слова І. Малковича
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»,
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.
Бо, кажуть, дитино,
що мова наша — солов'їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший соловейко.
Тому не можна покладатися
тільки на солов'їв,
дитино.                         І. Малкович
Слайд 36
Ну що б здавалося слова
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує! Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..                       Т. Шевченко
Запитання до гостей
            - Чи знаєте ви вислови чи вірші промову?
Слайд 37
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.    Слайд 38
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам, Слайд 39
Хоч і живе своїм живим життям.
                                           Максим Рильський
Сторінка 4. Ще раз про мову…
    Мова — це неоціненний божественний дар, який дано людині. Вона супроводжує нас від самого народження й аж до смерті .У щоденній практиці спілкування не обійтися без мови. І навіть коли ми думаємо, в пам'яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови. Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь .Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки. За милозвучністю наша мова визнана вченими другою (після італійської) серед європейських мов.
Слайд 40,41,42
Ой яка чудова українська мова! 
Де береться це, звідкіля і як? 
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, 
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак, 
І така розкішна і гнучка, як мрія... 
Є в ній хурделиця, віхола, 
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. 
Та не в тому справа, що така багата. 
Помагало слово нам у боротьбі, 
Кликало на битву проти супостата 
Та звучало сміхом на полях плаката, 
І за все це, мово, дякуєм тобі.
  Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, але може на краще  поміняти саму себе.. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
Зі святом Вас, шановні добродії, зі святом, шанувальники рідного слова !